Було визначено коло відповідальних осіб із числа членів відділення за ці напрями діяльності.

Було присутньо 17 активних членів відділення: Гуртова А.В., Доля М.П., Литвин О.В., Мурашко Н.П. Марущенко Д.М., Петраньов Г.Й., Буленок А.П., Буленок М.Т., Обжа М.Ф., Усик В.І., Федяй В.О.,  Римша Л.М.,  Волохин М.М., Пінчук В. А., Циркунов Л. П. Сафонова П. С., Чернишов А.І.

 
  Про  пропозиції щодо можливих перспектив розвитку Ріпкинського району з урахуванням ситуації в країні на сучасному етапі її соціально-економічного розвитку інформував Комаров Тарас Геннадійович – директор ПП «ТЕРМІЗОЛ» з Чернігова, яке займається монтажем систем опалення. Комаров Т.Г. пропонуєтья побудувати в районі завод паливних пелет на відходах ДП «Добрянське лісове господарство».  Одним з альтернативних видів палива, яке широко використовується в Європі і набирає популярності в Україні, є паливні пелети.

  Паливні пелети являють собою гранули у формі циліндрів заданої товщини (як правило, 8 мм), які виготовляються з стружки, тирси, відходів сільського господарства (соломи, лушпиння соняшнику) і деяких видів торфу. Технології виробництва паливних пелет дали можливість розробити автоматичні пелетні котли, для роботи яких не потрібно щоденне завантаження палива. У сучасних котлах завантаження пелет можна робити один раз на тиждень. Уся процедура займає максимум 20 хвилин і є абсолютно необтяжливою.

  У рамках вирішення актуальних питань соціально-економічного та культурного розвитку району пропонується на території підприємства сільгосптехніки в Ріпках організувати виробництво паливних палет. Документація та технологія розроблені та пройшли експертизу. Вартість інвестиційного проекту складає 500 тис. дол. США.

 
  Ріпкинським  відділенням Товариства «Чернігівське земляцтво» у м. Києві в 1-2 кварталі 2014 року були здійснені такі доброчинні заходи:

- для історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч» - музей в Любечі, а конкретно  заступнику директора  Федорченко А. член земляцтва Гуртова А. надала  500 грн. для подальшого облаштування експозиції та виготовлення буклетів.

- Литвин О. та  Марущенко Д. в Н. Яриловичах в поминальні дні провели зустріч з сільським головою Ткаченко В., обговорили проблеми благоустрою села.

- предствники Ріпкинськог відділення  Пінчук В. та Мурашко Н. взяли участь в суботнику в  музеї  Пирогово. Було придбано за рахунок внесків земляків 20 кущів  квітучих бордюрних  низькорослих чорнобривців і висаджено ці квіти біля садиби. 

-земляки взяли участь в  презентація книги Г. Скрипки.

- за активною участю Волохіна М. М. розроблена проектно-кошторисна документація на завершення будівництва дороги  ( два відрізка по 300 м) в смт Радуль та благоустрою центральної частини селища. Зібрано на це 7000 грн.

- обговорена з заступником Ріпкинської РДА Булдою А. М. можлива участь земляків в ІІІ Міжнародному фестивалі авторської пісні та свята Івана Купала на Голубих озерах з 4 по 6 липня цього року та участь в VІІ Всеукраїнському фестивалі традиційного слов’янського мистецтва та бойових єдиноборств «Київська Русь» що відбудеться в серпні в Любечі.

-  керівник Ново-Яриловицького лісництва ДП «Добрянське лісове господарство» розповів Литвину О. про новостворенний триденний екологічний тур «Подорож українським Поліссям», що  пропонує державне підприємство «Добрянське лісове господарство», сьогодні торує шлях у Ріпкинському районі. Він включає три туристичні маршрути: «Добрянка історична», «Пам’ятки Добрянщини» та «Ріпкинськими просторами». Всі мандрівки розпочинаються  з будиночка для гостей у Добрянському держлісгоспі.

  
   Литвин О.В. поінформував про те, що Ріпкинську РДА очолив новий голова: Вовк Ірина Петрівна, яка в 1990 році закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.Гоголя за спеціальністю російська мова та література.  Трудову діяльність розпочала вчителем Новоукраїнської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів. З 2005 по 2009 рік була директором школи, пізніше – заступником директора. З 2013 року працювала вчителем та була призначена помічником народного депутата України Коржа В.Т. 

 
   У рамках вирішення актуальних питань соціально-економічного та культурного розвитку району Федяєм В. запропоновано вивчити можливості розвитку в середньостроковій перспективі:
- крупнотоварного виробництва продукції тваринництва, зокрема шляхом будівництва та реконструкції тваринницьких об’єктів;
- виробництва енергоносіїв з екологічно чистих відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива шляхом вирощування біомаси (енергетичних рослин) з метою застосування в реальному секторі економіки та домогосподарствах району автономних котлів або камінів, як ефективних засобів (технологій) енергозбереження;
- сприяти за допомогою організаційних та економічних важелів реалізації програм підтримки родинних ферм та розвитку селекційно-племінної роботи з метою нарощування поголів’я  худоби та поліпшення її генетичного потенціалу;
- розвитку сільського (зеленого) туризму;
- сприяти підвищенню інвестиційної привабливості району та залученню інвесторів, зокрема, шляхом реклами інвестиційних пропозицій.   З цією метою підготувати інформаційний буклет “Ріпкинщина чекає інвестора”;
- розширювати та удосконалювати форми і методи співпраці керівників та інших членів Ріпкинського відділення Чернігівського земляцтва в місті Києві з керівниками та іншими посадовими особами органів виконавчої влади та місцевого самоврядування  району (шляхом участі представників відділення земляцтва у засіданнях колегії райдержадміністрації, президії районної ради, виконкомів селищних і сільських рад, проведення робочих зустрічей представників сторін при вирішенні окремих питань, тощо).

   При обговоренні Гуртовою А. було запропоновано придбати для Любецького будиноку престарілих неохідні речі та інвентар.

   Земляки щиро привітали активного члена  земляцтва Буленка Анатолія Павловича з 80-ти  річчям, вручили йому почесну грамоту Чернігівського земляцтва. За 40 років роботи в Сільськогосподарській академії (нині Національний аграрний університет) за його безпосередньої участі було підготовлено і випущено тисячі спеціалістів для сільського господарства, десятки викладачів, які стали доцентами, кандидатами наук і працюють на кафедрах ВУЗів України.