Пам'ять про колегу

Виповнилася річниця, як відійшов у вічність Литвин Олександр Валеріанович (27 січня 2021 року) – активний член Чернігівського земляцтва в м. Києві, голова його Ріпкинського відділення, кандидат технічних наук, доцент Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут (КПІ)».

Народився Олександр Валеріанович 28 березня 1956 року в с. Нові Яриловичі колишнього Добрянського, а потім Ріпкинського району (нині – Чернігівський район) у родині сільських учителів. У 1973 році закінчив із золотою медаллю Новояриловицьку середню школу, а в 1978 році – з відзнакою механічний факультет Чернігівського філіалу Київського політехнічного інституту (нині – Національний університет «Чернігівська політехніка»), отримавши кваліфікацію інженера-механіка.

Після закінчення інституту Олександр Валеріанович працював у спеціальному конструкторському бюро верстатобудівного заводу ім. Горького в м. Києві інженером-конструктором, потім проходив військову службу. Демобілізувавшись з армії, продовжив трудову діяльність у тому ж конструкторському бюро, поєднуючи роботу з науковою діяльністю.

У 1983 – 1986 роках навчався в очній аспірантурі Київського політехнічного інституту на кафедрі металорізальних верстатів і обладнання гнучких виробничих систем, потім працював асистентом, старшим викладачем, доцентом на тій же кафедрі. У 1998 році успішно захистив дисертацію і здобув вчений ступінь кандидата технічних наук. З набуттям інститутом статусу Національного технічного університету «КПІ» працював на кафедрі конструювання верстатів та машин.

Олександр Валеріанович має ряд наукових праць, значну кількість винаходів, які демонструвалися на різних виставках (у тому числі на виставках у зарубіжних країнах). Ним підготовлено велику кількість дипломованих спеціалістів, під його керівництвом багато випускників захистили магістерські та кандидатські дисертації.

Багато часу і сил Олександр Валеріанович віддавав громадському життю – брав активну участь у земляцькому рухові, був багатолітнім членом Товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві, майже десять років очолював його Ріпкинське відділення.

Життєвий шлях Олександра Валеріановича – зразок людяності, працелюбства, творення добра у житті; зразок людини, яка була турботливим сім’янином, люблячим і любимим чоловіком, батьком та дідусем.

Людина живе доти, поки її пам’ятають. Світла пам’ять про Олександра Валеріановича назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав, поважав та любив.

Колеги Олександра Валеріановича по земляцькому рухові.